עריכת הדף "דוד צ'ייס"

[[תמונה:החיוך_המפורסם.jpg|left|thumb|250px|[[הרבי]] מחייך למר דוד צ'ייס כשסיים את נאומו ב[[הנחת אבן הפינה להרחבת 770|הנחת אבן הפינה]].]]
מר '''דוד צ’ייס''' שימש כיו”ר [[קרן ידידי מחנה ישראל]].

במהלך [[חלוקת דולרים]] שהתקיימה ביום ראשון [[י"ז אלול תשמ"ח]] ניגש ר' דוד מר דוד צ’ייס, וסיפר לרבי כי בתוכניתו להרחיב ולהגדיל את בנין [[770]] לבנין גדול ומפואר. הוא הסביר לרבי את כל פרטי העניין, ולאחר מכן ביקש–הזמין את הרבי להשתתף בטקס הנחת אבן הפינה שברצונו לערוך באותו יום בחצר 770. 

להפתעתו ולהפתעת הכל נענה הרבי בחיוב להזמנה, אלא שהתנה עמו תנאי, וכפי שכינה זאת הרבי ‘דיל’ עם מר צ’ייס. העסקה הייתה שמר צ’ייס ינאם בטקס הנחת אבן הפינה בשפת האידיש - שהיא שפת אמו. הרבי לחץ את ידו של מר צ’ייס במשך כל השיחה עמו, ואמר שאם מר צ’ייס יכין נאום באידיש הרבי יואיל להגיע לטקס [[הנחת אבן הפינה להרחבת 770|הנחת אבן הפינה]]. מר צ’ייס הסכים ל’עיסקה’ ואמר לרבי באידיש: “להתראות ב-5.00”. 

במעמד מר צ’ייס פתח את דבריו באנגלית על הזכות הגדולה שנפלה בחלקו לבנות כאן את בית מדרשו ומרכזו העולמי של הרבי שליט”א, ואז הוסיף (באנגלית): רבי, אמנם התחייבתי לך לדבר באידיש, אך מה אעשה ושכחתי שפה זו כמעט לגמרי והדבר קשה עלי, אך זאת אומר: “רבי איך האב דיר ליב זייער זייער (רבי אני אוהב אותך הרבה מאוד)“, באחלו לרבי שליט”א בריאות והצלחה סיים מר צ’ייס נאומו.

גם לאחר מכן זכה מר צ'ייס לקירובים גדולים.

За його словами, навіть якщо дивитися на ключові дати, то «Південний потік» з'явився після заснування в 2004 році консорціуму Nabucco, який до 2007 року отримав хорошу початкову динаміку.

«23 червня 2007 року „Газпром“ і Eni підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо „Південного потоку“. Це можна вважати точкою відліку. А 18 січня 2008 року в швейцарському кантоні Цуг (там же, де з 2004-го функціонує добре відоме і „дороге“ кожному українцеві „РосУкрЕнерго“) італійською Eni і російським „Газпромом“ була створена компанія South Stream AG для реалізації проекту будівництва „Південного потоку“, — зазначив експерт.

„І тепер — найголовніше: Nabucco порушує російську стратегію, спрямовану на створення механізму транснаціонального маніпулювання напрямками, потоками і цінами експортованого газу. Якщо „Газпром“ матиме „Північний потік“ і „Південний потік“, а до наявного газопроводу Ямал-Європа і 50% в хабі Баумгартен додасться контроль над ГТС України, — він отримає ідеальну систему для пан'європейських газових маніпуляцій, — підкреслив М. Гончар . - А Nabucco, не контрольований „Газпромом“, з виходом в австрійському хабі забезпечить високий рівень конкуренції. Ресурс „Газпрому“ з великою часткою ймовірності виявиться неконкурентним, враховуючи його традиційну політику максимізації експортних цін“.

Але Nabucco, за його словами, з ресурсами газу, неконтрольованими „Газпромом“ (азербайджанський, туркменський та ін), означає, що європейські покупці отримають можливість грати не за правилами „Газпрому“, а за правилами конкурентного ринку.

„Тому зовнішня протидія „Газпрому“ і РФ спрямоване на те, щоб за будь-яку ціну перешкодити реалізації проекту Nabucco, навіть якщо словесно висловлюються нейтральні або ігноруючі оцінки“, — додав він.

До факторів зовнішнього протидії експерт також зараховує не тільки вплив „Газпрому“, який небезуспішно намагається протягом останніх трьох років закупити за максимумом газ з родовища Шах Деніз, а й протидія норвезької Statoil.Саме ця компанія, за словами М. Гончара, активно лобіює розвиток ITGI і ТАР — замість Nabucco.

„На перший погляд, це виглядає дивним, але мотивація Statoil аналогічна газпромівській — не допустити на європейському ринку якогось „надмірного“ газу.Тому норвежці роблять спроби „відвести“ потенційно надлишковий газ з Nabucco до Південної Європи, на Балкани, до Італії, не допускаючи його до Австрії, звідки він автоматично зможе потрапляти на ринки країн Центральної Європи. Це ще одна інтрига останнього періоду протидії Nabucco, яка стає все більш очевидною. Норвежців тут навряд чи можна в чомусь дорікнути, адже Норвегія не є членом ЄС і не зобов'язана проводити енергетичну політику за вказівкою з Брюсселя“, — зазначив експерт.