ישראל יצחק פיקרסקי: הבדלים בין גרסאות בדף

קפיצה לניווט קפיצה לחיפוש
מ
שוחזר מעריכה של 188.120.234.45 (שיחה) לעריכה האחרונה של חיים נהר
מ (שוחזר מעריכה של 188.120.234.45 (שיחה) לעריכה האחרונה של חיים נהר)
שורה 17: שורה 17:
'''רבי ישראל יצחק פיקרסקי''' היה [[רב]] ב[[פולין]], [[לונדון]] ובשכונת פורסט-הילס ב[[ניו יורק]]. כיהן כראש ישיבת [[תומכי תמימים המרכזית 770|תומכי תמימים המרכזית]] ב-[[770]], [[ניו יורק]]. התבקש על ידי [[הרבי]] להיות רבו בנושאים הלכתיים. נולד בשנת [[תרס"ה]] ב[[פולין]] ונפטר ב[[חודש אלול]] [[תשנ"ב]] בניו יורק.
'''רבי ישראל יצחק פיקרסקי''' היה [[רב]] ב[[פולין]], [[לונדון]] ובשכונת פורסט-הילס ב[[ניו יורק]]. כיהן כראש ישיבת [[תומכי תמימים המרכזית 770|תומכי תמימים המרכזית]] ב-[[770]], [[ניו יורק]]. התבקש על ידי [[הרבי]] להיות רבו בנושאים הלכתיים. נולד בשנת [[תרס"ה]] ב[[פולין]] ונפטר ב[[חודש אלול]] [[תשנ"ב]] בניו יורק.


За його словами, навіть якщо дивитися на ключові дати, то «Південний потік» з'явився після заснування в 2004 році консорціуму Nabucco, який до 2007 року отримав хорошу початкову динаміку.
==ביוגרפיה==
[[קובץ:פיקרסקי והרבי.JPG|ימין|ממוזער|250px|הרב פיקרסקי יושב מאחורי [[הרבי]] (הראשון משמאל)]]
הרב פיקרסקי נולד בשנת [[תרס"ה]] בעיר סוסנוביץ ב[[פולין]] לר' מרדכי מנחם פיקרסקי. בבחרותו למד אצל ר' אריה צבי פרומר, אב בית הדין בקוזיגלוב (מחבר הספר "ארץ הצבי") ואצל ר' אברהם ויינברג (מחבר הספר "ראשית ביכורים") שהיה תלמידם של גאוני סוכצ'וב, ה"אבני נזר" וה"שם משמואל". בשנת [[תרצ"ו]] נישא לרעייתו, בת ר' אריה קלפמן שהיה בנו של ר' דוד קלמפן, רב העיר ג'נבה בשויצריה. לאחר נישואיו כיהן תקופה קצרה כ[[רב]] בעיר מונדזיב בפולין. בשנת [[תרצ"ח]], התמנה לרב ב[[לונדון]] ועוד לפני שהספיק להעביר את בני משפחתו לשם, פרצה מלחמת העולם השניה. רק לאחר שבע שנים, בסיום המלחמה, נפגשה המשפחה.


«23 червня 2007 року „Газпром“ і Eni підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо „Південного потоку“. Це можна вважати точкою відліку. А 18 січня 2008 року в швейцарському кантоні Цуг (там же, де з 2004-го функціонує добре відоме і „дороге“ кожному українцеві „РосУкрЕнерго“) італійською Eni і російським „Газпромом“ була створена компанія South Stream AG для реалізації проекту будівництва „Південного потоку“, — зазначив експерт.
בשנת [[תש"ז]], השיג ר' [[יצחק הוטנר]] ויזה עבור משפחתו של הרב פיקרסקי והם עבר לגור ב[[ניו יורק]]. בהגיעו ל[[ארצות הברית]] מונה למורה-צדק בבית המדרש של 'צעירי אגודת ישראל' בשכונת ברונקס. בתחילת שנת [[תשי"א]] התמנה לראש ישיבת [[תומכי תמימים המרכזית 770|תומכי תמימים המרכזית]] ב-[[770]], ב[[ברוקלין]], [[ניו יורק]] ובמקביל שימש גם כרב הקהילה החרדית בפורטס הילס.


„І тепер — найголовніше: Nabucco порушує російську стратегію, спрямовану на створення механізму транснаціонального маніпулювання напрямками, потоками і цінами експортованого газу. Якщо „Газпром“ матиме „Північний потік“ і „Південний потік“, а до наявного газопроводу Ямал-Європа і 50% в хабі Баумгартен додасться контроль над ГТС України, — він отримає ідеальну систему для пан'європейських газових маніпуляцій, — підкреслив М. Гончар . - А Nabucco, не контрольований „Газпромом“, з виходом в австрійському хабі забезпечить високий рівень конкуренції. Ресурс „Газпрому“ з великою часткою ймовірності виявиться неконкурентним, враховуючи його традиційну політику максимізації експортних цін“.
הרב פיקרסקי העמיד אלפי תלמידים תלמידי-חכמים והסמיך מאות רבנים מורי הוראה ודיינים.


Але Nabucco, за його словами, з ресурсами газу, неконтрольованими „Газпромом“ (азербайджанський, туркменський та ін), означає, що європейські покупці отримають можливість грати не за правилами „Газпрому“, а за правилами конкурентного ринку.
נפטר ב[[חודש אלול]] שנת [[תשנ"ב]].
 
„Тому зовнішня протидія „Газпрому“ і РФ спрямоване на те, щоб за будь-яку ціну перешкодити реалізації проекту Nabucco, навіть якщо словесно висловлюються нейтральні або ігноруючі оцінки“, — додав він.
 
До факторів зовнішнього протидії експерт також зараховує не тільки вплив „Газпрому“, який небезуспішно намагається протягом останніх трьох років закупити за максимумом газ з родовища Шах Деніз, а й протидія норвезької Statoil.Саме ця компанія, за словами М. Гончара, активно лобіює розвиток ITGI і ТАР — замість Nabucco.
 
„На перший погляд, це виглядає дивним, але мотивація Statoil аналогічна газпромівській — не допустити на європейському ринку якогось „надмірного“ газу.Тому норвежці роблять спроби „відвести“ потенційно надлишковий газ з Nabucco до Південної Європи, на Балкани, до Італії, не допускаючи його до Австрії, звідки він автоматично зможе потрапляти на ринки країн Центральної Європи. Це ще одна інтрига останнього періоду протидії Nabucco, яка стає все більш очевидною. Норвежців тут навряд чи можна в чомусь дорікнути, адже Норвегія не є членом ЄС і не зобов'язана проводити енергетичну політику за вказівкою з Брюсселя“, — зазначив експерт.


==הקשר עם חב"ד==
==הקשר עם חב"ד==

תפריט ניווט