עריכת הדף "מתי טוכפלד"

'''מתי טוכפלד''', משמש ככתב פוליטי של העיתון "ישראל היום". הכיר את [[חסידות חב"ד]] בשנת [[תשס"א]] והחל לשמור מצוות.

בשנת תשס"ז פרסם מאמר באתר האינטרנט NRG המסביר את אמונת החסידים בחייו הנצחיים של הרבי שליט"א מלך המשיח, ובבשורת הגאולה. כמו כן, הופיע ונאם במספר אירועים חב"דיים

За його словами, навіть якщо дивитися на ключові дати, то «Південний потік» з'явився після заснування в 2004 році консорціуму Nabucco, який до 2007 року отримав хорошу початкову динаміку.

«23 червня 2007 року „Газпром“ і Eni підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо „Південного потоку“. Це можна вважати точкою відліку. А 18 січня 2008 року в швейцарському кантоні Цуг (там же, де з 2004-го функціонує добре відоме і „дороге“ кожному українцеві „РосУкрЕнерго“) італійською Eni і російським „Газпромом“ була створена компанія South Stream AG для реалізації проекту будівництва „Південного потоку“, — зазначив експерт.

„І тепер — найголовніше: Nabucco порушує російську стратегію, спрямовану на створення механізму транснаціонального маніпулювання напрямками, потоками і цінами експортованого газу. Якщо „Газпром“ матиме „Північний потік“ і „Південний потік“, а до наявного газопроводу Ямал-Європа і 50% в хабі Баумгартен додасться контроль над ГТС України, — він отримає ідеальну систему для пан'європейських газових маніпуляцій, — підкреслив М. Гончар . - А Nabucco, не контрольований „Газпромом“, з виходом в австрійському хабі забезпечить високий рівень конкуренції. Ресурс „Газпрому“ з великою часткою ймовірності виявиться неконкурентним, враховуючи його традиційну політику максимізації експортних цін“.

Але Nabucco, за його словами, з ресурсами газу, неконтрольованими „Газпромом“ (азербайджанський, туркменський та ін), означає, що європейські покупці отримають можливість грати не за правилами „Газпрому“, а за правилами конкурентного ринку.

„Тому зовнішня протидія „Газпрому“ і РФ спрямоване на те, щоб за будь-яку ціну перешкодити реалізації проекту Nabucco, навіть якщо словесно висловлюються нейтральні або ігноруючі оцінки“, — додав він.

До факторів зовнішнього протидії експерт також зараховує не тільки вплив „Газпрому“, який небезуспішно намагається протягом останніх трьох років закупити за максимумом газ з родовища Шах Деніз, а й протидія норвезької Statoil.Саме ця компанія, за словами М. Гончара, активно лобіює розвиток ITGI і ТАР — замість Nabucco.

„На перший погляд, це виглядає дивним, але мотивація Statoil аналогічна газпромівській — не допустити на європейському ринку якогось „надмірного“ газу.Тому норвежці роблять спроби „відвести“ потенційно надлишковий газ з Nabucco до Південної Європи, на Балкани, до Італії, не допускаючи його до Австрії, звідки він автоматично зможе потрапляти на ринки країн Центральної Європи. Це ще одна інтрига останнього періоду протидії Nabucco, яка стає все більш очевидною. Норвежців тут навряд чи можна в чомусь дорікнути, адже Норвегія не є членом ЄС і не зобов'язана проводити енергетичну політику за вказівкою з Брюсселя“, — зазначив експерт.